Вікторія Стельмах

Подарую тобі книгу. Своїх емоцій… Поміж сторінок покладу гілочку лаванди. Тримай, вона твоя! Хоча, цілком можливо, що ти можеш випадково її поранити, якщо ще цього не зробив. А, можливо, навмисне?.. Шелестять сторінки видання. Розгорнув? Тож читай вдумливо, відчуваючи кожну літеру. Тут важливо саме відчути. Що ховається глибше від тексту? Думки, міркування, непорозуміння. Спочатку, ти не...Читали далi

І очі ті яскраві, як завжди Говорять це уяві моїх мрій Малюнками, як вільнії птахи По колу ми, по колу ми… (З пісні Артема Пивоварова «Дежавю») «Привіт! Як ти?». Повідомлення. Спілкування. Сварка. Стукати в закриті двері. Емоції. Злість. І закинути той телефон подалі. Рядки, рядки, рядки… . «Привіт…як ти…». І так без кінця. Літо. Осінь....Читали далi

ЗАКУПИ Був чудовий літній ранок. Ще не зовсім спекотний і досить приємний. На одній із вулиць, десь під Львовом, починало вирувати життя. Прогулювались люди, всі зайняті своїми якимись справами. Але з більшості виділялися дві подруги. Вони хихотіли і захоплено про щось розмовляли. О цій порі з’їхалось багато люду поторгувати сезонними товарами. Полуниця, ожина, малина, поруч...Читали далi